бюст
БЮСТ, а, ч.
1. Верхня частина людського тіла до пояса.
В човні сидів літній чоловік; світло від сірника ореолом обкутувало його бюст (Досв., Вибр., 1959, 412);
// розм. Жіночі груди.
Олександр Іванович мимоволі помітив, що бюст у дружини передчасно обважнів і взагалі з’явився нахил до небажаної зайвої огрядності (А.-Дав., За ширмою, 1963, 38).
2. Скульптурне зображення людини до пояса.
Орєст уміщує бюст під рослиною (Л. Укр., II, 1951, 35);
Два бюсти — рядом: Гус великий. Пророк землі — Сковорода (Мал., І, 1956, 198).
Словник української мови (СУМ-11)