бібліоман
БІБЛІОМА́Н, а, ч.
Людина, яка має надмірну пристрасть до книг, до збирання їх.
Може, купив її [книжку] той “лорд” або який інший бібліоман (Леся Українка);
– То я книжками так натовк свої валізи: я такий самий нещасний бібліоман, як і мій батько (Т. Масенко);
– Якщо не помиляюсь, у мене в гостях відомий бібліоман Микола? (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)