бібліоман

бібліома́н

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. бібліоман — -а, ч. Людина, яка має надмірну пристрасть до книг, до збирання їх.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бібліоман — Книголюб  Словник чужослів Павло Штепа
3. бібліоман — БІБЛІОМА́Н, а, ч. Людина, яка має надмірну пристрасть до книг, до збирання їх. Може, купив її [книжку] той “лорд” або який інший бібліоман (Леся Українка); – То я книжками так натовк свої валізи: я такий самий нещасний бібліоман, як і мій батько (Т.  Словник української мови у 20 томах
4. бібліоман — КНИГОЛЮ́Б (любитель книжок, знавець і колекціонер рідкісних і цінних видань), БІБЛІОФІ́Л, КНИ́ЖНИК, ГРАМОТІ́Й розм.; БІБЛІОМА́Н, КНИГОГРИ́З ірон. (людина, яка надмірно захоплюється книжками).  Словник синонімів української мови
5. бібліоман — БІБЛІОМА́Н, а, ч. Людина, яка має надмірну пристрасть до книг, до збирання їх. Може купив її [книжку] той "лорд" або який інший бібліоман (Л. Укр., III, 1952, 742); — То я книжками так натовк свої валізи: я такий самий нещасний бібліоман, як і мій батько (Мас., Під небом.., 1961, 7).  Словник української мови в 11 томах