бігунчик
БІГУ́НЧИК¹, а, ч., розм.
Те саме, що бігуне́ць¹ 2.
Потім .. було четверо [дітей], бігунчики вже, та прикинулась хвороба та .. усіх .. подушила (А. Тесленко).
БІГУ́НЧИК², а, ч., розм., рідко.
Візерунок зигзагом.
Он уже він пише бігунчик по піддашші... (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)