величина
ВЕЛИЧИНА́, и́, ж.
1. Розмір, об'єм, протяжність чогось.
Через зелені вишеньки та покривлені яблуньки на гробах визирали низькі дерев'яні хрестики різної величини (Н. Кобринська);
Річард ліпить з неї [індіанки] статую натуральної величини (Леся Українка);
Величина врожаю сільськогосподарських культур значною мірою залежить від якості посівного матеріалу (з навч. літ.).
2. спец. Те, що можна виміряти й обчислити.
Традиційний спосіб оцінки забруднення довкілля – порівняння концентрації токсиканту в середовищі з величинами гранично допустимих концентрацій (з наук. літ.);
У живих організмах відбуваються складні фізико-хімічні процеси, що супроводжуються змінами величин електричних потенціалів та відповідно електромагнітних полів (із журн.).
3. перен. Те, що має соціальне значення, суспільну цінність.
[Данило:] Одно біля машини крутиться на однім місті [місці], а друге, така величина, як Земля... (І. Карпенко-Карий);
Культура – величина відносно самостійна і самостимульована в тому розумінні, що вона не детермінована безпосередньо матеріальним розвитком суспільства (із журн.);
// Той, хто прославився своєю діяльністю, суспільним становищем і т. ін.
Думка, що Суліман є безпосереднім посланцем такої фінансової величини, як Річинський, закрутила голову Безбородькові (Ірина Вільде);
Французька критика сперечається: Башкирцева – талановитий епігон Бастьєна-Лепажа чи самостійна художня величина? (з публіц. літ.).
△ (1) Абсолю́тна величина́, мат. – значення числа безвідносно до його знака (плюс або мінус).
Абсолютна величина добутку дорівнює добутку абсолютних величин співмножників (з навч. літ.);
Абсолютна величина дійсного числа;
(2) Ве́кторна величина́, мат., фіз. – величина, що характеризується числовим значенням і напрямом у просторі.
Прискорення – це векторна величина, що характеризує зміну швидкості з часом (з навч. літ.);
Зі́рка (зоря́) пе́ршої величини́ див. зі́рка;
(3) Змі́нна величина́, мат., фіз. – величина, яка в певному процесі або дослідженні набуває різних значень.
Температурний коефіцієнт, що входить до моделі процесу танення снігу, може бути і константою, і змінною величиною (з наук.-техн. літ.);
У процесі ізотермічного стискання ідеального газу тиск і об'єм газу є змінними величинами (з навч. літ.);
(4) Крити́чна величина́, спец. – величина, що характеризує перехід чого-небудь у новий стан, іншу якість із набуттям нових властивостей.
У межах нульової смуги “сонячного вітру” густина рухомої плазми найбільша і, очевидно, сягає критичної величини (з наук. літ.);
(5) Пропорці́йні величи́ни, мат. – величини, які залежать одна від одної так, що збільшення або зменшення однієї з них зумовлює пропорційне збільшення або зменшення іншої.
Методика формування вміння розв'язувати задачі реалізується на матеріалі простих та складних задач, що містять пропорційні величини (з наук. літ.);
(6) Скаля́рна величина́, мат., фіз. – величина, що характеризується числовим значенням.
До скалярних величин, або скалярів, належать довжина, площа, температура, густина, робота й багато інших (з наук. літ.);
(7) Ста́ла (пості́йна) величина́, мат., фіз. – величина, яка в певному процесі або дослідженні зберігає незмінне значення.
Сталі величини позначають першими літерами латинського алфавіту (a, b, c, ...) (з навч. літ.);
Орбіти планет і навіть їхні маси не є строго постійними величинами (М. Руденко);
(8) Фізи́чна величина́ – величина, що характеризує фізичні властивості об'єктів чи явищ.
Прикладами фізичних величин можуть бути маса, густина, температура, тиск, довжина, показник заломлення світла (з наук.-попул. літ.);
Кількісну характеристику фізичної величини називають її розміром, а фіксована за розміром міра певної фізичної величини є її одиницею (напр.: метр, кілограм, градус) (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)