вербувати
ВЕРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що.
1. Наймати, набирати людей на роботу, до війська і т. ін.
А в пікінери вербували, Та теж охочих (Т. Шевченко);
– Дозрівають хліба, приїде економ, вербуватиме косарів, в'язальниць (А. Шиян);
Коли турки .. вербували серед невільників найманців-зрадників для допомоги турецькому війську в його поході на Україну, Грива дав гнівну і різку відсіч перевертневі Свириду Многогрішному (В. Малик).
2. розм. Залучати до якоїсь діяльності, до участі в якій-небудь справі, організації.
Наші побратими рішили вербувати до свого побратимства широку громаду бориславських ріпників (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)