вигримляти
ВИГРИМЛЯ́ТИ, я́є, ВИГРИ́МУВАТИ, ує, недок., розм.
Раз у раз гриміти, гуркотіти.
Здалека грім вигримляв (Марко Вовчок);
Вдалині вигримляв грім, докотився глухий, гуркітливий (К. Гордієнко);
Десь у гірських глибинах глухо вигримував бій (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)