вигримляти —
-яє і вигримувати, -ує, недок., розм. Раз у раз гриміти, гуркотіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вигримляти —
ВИГРИМЛЯ́ТИ, я́є, ВИГРИ́МУВАТИ, ує, недок., розм. Раз у раз гриміти, гуркотіти. Здалека грім вигримляв (Марко Вовчок); Вдалині вигримляв грім, докотився глухий, гуркітливий (К. Гордієнко); Десь у гірських глибинах глухо вигримував бій (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
вигримляти —
див. гриміти
Словник синонімів Вусика
вигримляти —
ВИГРИМЛЯ́ТИ, я́є і ВИГРИ́МУВАТИ, ує, недок., розм. Раз у раз гриміти, гуркотіти. Здалека грім вигримляв (Вовчок, І, 1955, 158); Вдалині вигримляв грім, докотився глухий, гуркітливий (Горд., І, 1959, 485); Десь у гірських глибинах глухо вигримував бій (Гончар, III, 1959, 316).
Словник української мови в 11 томах