висланий

ВИ́СЛАНИЙ¹, а, е.

Дієпр. пас. до ви́слати¹.

Д. Коваленко, наскільки знаю, дістав вислану Вами драму (М. Коцюбинський);

Козак, висланий на звіди, вернув. Казав, що наліво, в долинці, .. є якийсь хутір великий чи слобідка (Б. Лепкий);

Андрій взнав, що Санько – син розкуркулених батьків, висланий разом з ними хлоп'ям на далеку Печору (І. Багряний);

// у знач. ім. ви́сланий, ного, ч. Те саме, що ви́сланець 1.

Московський висланий повідомив про смерть гетьмана (із журн.);

// ви́слано, безос. пред.

– Мене вислано вас зустріти! – говорив вершник, перебиваючи голосом стукіт копит (Валерій Шевчук);

Ідуть в один двір. Там самі діти в хаті сидять: їхніх батьків вислано (В. Барка).

ВИ́СЛАНИЙ², а, е.

Дієпр. пас. до ви́слати².

Килимами вся долівка Вислана багато (П. Куліш);

Каменем вислані улиці, зранку политі, щоб не куріли, вилискувались на сонці (Панас Мирний);

Земля їх [лісів] вислана зів'ялим листям (Л. Мартович).

Значення в інших словниках

1. висланий — ви́сланий 1 дієприкметник посланий ви́сланий 2 дієприкметник вистелений  Орфографічний словник української мови
2. висланий — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вислати I. || у знач. ім. висланий, -ного, ч. Те саме, що висланець 1). II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вислати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висланий — ВИГНА́НЕЦЬ (той, хто вигнаний, висланий кудись із певної місцевості, території), ВИ́СЛАНЕЦЬ, ЗАСЛА́НЕЦЬ, ВИ́СЛАНИЙ рідше; БАНІ́Т (БАНИ́Т) заст., БАНІ́ТА (БАНИ́ТА) заст. рідше (людина, оголошена поза законом).  Словник синонімів української мови
4. висланий — Ви́сланий, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. висланий — ВИ́СЛАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до в́ислати¹. Д. Коваленко, наскільки знаю, дістав вислану Вами драму (Коцюб., III, 1956, 260); В голові колони біля командира дивізіону на сірих конях бійці з дивізіонної розвідки...  Словник української мови в 11 томах