височитися
ВИ́СОЧИТИСЯ див. висо́чуватися.
ВИСОЧИ́ТИСЯ, и́ться, недок.
Вирізнятися висотою, міститися вище від чого-небудь; височіти.
Темними велетнями височились купи дерев (В. Підмогильний);
Перед вами розкинувся білий сад, височиться гострогранний величавий пам'ятник Шевченку (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)