височитися

I в`исочитися-иться, недок.

Вирізнятися висотою, знаходитися вище чого-небудь.

II височ`итися-читься, недок.

Те саме, що височіти.

Значення в інших словниках

1. височитися — ви́сочитися дієслово доконаного виду витекти краплями височи́тися дієслово недоконаного виду височіти  Орфографічний словник української мови
2. височитися — ВИ́СОЧИТИСЯ див. висо́чуватися. ВИСОЧИ́ТИСЯ, и́ться, недок. Вирізнятися висотою, міститися вище від чого-небудь; височіти. Темними велетнями височились купи дерев (В. Підмогильний); Перед вами розкинувся білий сад, височиться гострогранний величавий пам'ятник Шевченку (К. Гордієнко).  Словник української мови у 20 томах
3. височитися — Височіти, підноситися  Словник синонімів Вусика
4. височитися — ВИТІКА́ТИ (про рідину — рухатися, виділятися звідки-небудь струменем або краплями), ВИХО́ДИТИ, СОЧИ́ТИСЯ, ТОЧИ́ТИСЯ, ВИТО́ЧУВАТИСЯ, ВИСО́ЧУВАТИСЯ, СЛЬОЗИ́ТИ, СЛЬОЗИ́ТИСЯ, ПРОТІКА́ТИ, ПРОСО́ЧУВАТИСЯ, ПРОСО́ТУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. височитися — ВИ́СОЧИТИСЯ див. висо́чуватися. ВИСОЧИ́ТИСЯ, и́ться, недок. Виділятися висотою, знаходитися вище чого-небудь. Перед вами розкинувся білий сад, височиться гострогранний величавий пам’ятник Шевченка (Горд., Буян, 1938, 53).  Словник української мови в 11 томах