Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
височок —
висо́чок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
височок —
ВИСО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до висо́к¹. Дивилися на ту смужку чорну уподовж височка [покійниці] (Марко Вовчок); Примаже [отець Василь] височки оливою, візьме парасоль у руки – ну прямо реготатися з нього (Г.
Словник української мови у 20 томах
височок —
ВИСО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до висо́к¹. Дивилися на ту смужку чорну уподовж височка [покійниці] (Вовчок, І, 1955, 165); І поруч внук, синок того солдата, І рана запеклася на височку (Рильський, Мости, 1948, 96).
Словник української мови в 11 томах
височок —
Височок, -чка м. ум. отъ висок.
Словник української мови Грінченка