височінь
височі́нь
-і, ж.
1》 Простір на великій віддалі від землі.
2》 перен. Високий, значний рівень розвитку чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мовивисочі́нь
-і, ж.
1》 Простір на великій віддалі від землі.
2》 перен. Високий, значний рівень розвитку чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови