височитися
ВИ́СОЧИТИСЯ див. висо́чуватися.
ВИСОЧИ́ТИСЯ, и́ться, недок. Виділятися висотою, знаходитися вище чого-небудь.
Перед вами розкинувся білий сад, височиться гострогранний величавий пам’ятник Шевченка (Горд., Буян, 1938, 53).
Словник української мови (СУМ-11)