вишкірений
ВИ́ШКІРЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до ви́шкірити.
Ганна побачила через тин барбосову морду з роззявленим ротом, з вишкіреними зубами (І. Нечуй-Левицький);
Ждан до ранку не склепив повік. Все йому увижався жовтий пес з вишкіреними іклами і кінський череп (Ю. Мушкетик);
* Образно. Скриня вже спала. Хитра і жадна, вона спала з вишкіреними напоготові зубами (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)