вишкірений

ви́шкірений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вишкірити.

Значення в інших словниках

1. вишкірений — ви́шкірений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. вишкірений — ВИ́ШКІРЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до ви́шкірити. Ганна побачила через тин барбосову морду з роззявленим ротом, з вишкіреними зубами (І. Нечуй-Левицький); Ждан до ранку не склепив повік.  Словник української мови у 20 томах
3. вишкірений — ВИ́ШКІРЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́шкірити. Ганна побачила через тин барбосову морду з роззявленим ротом, з вишкіреними зубами (Н.-Лев., I, 1956, 87); Повід у вишкірених зубах. Не витримав, вирвався кінь (Довж., І, 1958, 35).  Словник української мови в 11 томах