ворожба

ВОРОЖБА́, и́, ж.

Спроба угадування майбутнього чи минулого на картах, воску і т. ін.

– Я ворожбу такую знаю, Хоть що по правді одгадаю І вже ніколи не збрешу (І. Котляревський);

Чув я, що давно колись ворожила одна премудра Сова про будущину вашого і нашого роду. З тої ворожби мені досі пам'ятається один вірш (І. Франко);

Не вірив у циганську ворожбу оцей француз (О. Ільченко).

Значення в інших словниках

1. ворожба — Ворожіння, ворожбитство, чаклування, чародійство, чари, відьомство.  Словник синонімів Караванського
2. ворожба — -и, ж., заст. Угадування майбутнього чи минулого на картах і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. Ворожба — Воро́жба іменник жіночого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
4. ворожба — див. ворожіння  Словник синонімів Вусика
5. ворожба — ВОРОЖІ́ННЯ (угадування чого-небудь на картах, по долоні і т. ін.); ВОРОЖБА́ заст., ВОРОЖБИ́ТСТВО заст., ГАДА́ННЯ заст. Я не вірю, щоб циганка по руці що-небудь знала І яка буває доля — По долоні угадала, І щоб з того ворожіння вийшла правда (Я.  Словник синонімів української мови
6. ворожба — ВОРОЖБА́, и́, ж., заст. Угадування майбутнього чи минулого на картах і т. ін. — Я ворожбу такую знаю, Хоть що по правді одгадаю, І вже ніколи не збрешу (Котл.  Словник української мови в 11 томах