вродливиця
ВРОДЛИ́ВИЦЯ (УРОДЛИ́ВИЦЯ), і, ж.
Те саме, що красу́ня 1.
Плющ повивсь по тім балконі, Де вродливиця була (Леся Українка);
Це була звичайна собі дівчина, метка й моторна, .. не потвора, але ж і не вродливиця (О. Ільченко);
За м'якою зовнішністю цієї вродливиці приховуються тверда воля, владний характер (М. Слабошпицький).
Словник української мови (СУМ-20)