відсіч

ВІ́ДСІЧ, і, ж.

1. Рішучий опір, протидія кому-небудь.

Він відчув настороженість валіде і зрозумів, що вона зготовилася на випадок чого і до відсічі, і до помсти (П. Загребельний);

“Артурові брати” [поетична антологія], безумовно, напоролися на одностайно гостру відсіч критики і такий же бурхливий читацький успіх (Ю. Андрухович).

2. Різка відповідь кому-небудь, гостре заперечення.

Цей [лікар] тримався гідно й на всі підступно-дошкульні запитання прокурора Любченка давав добру відсіч, сам іноді переходячи в контрнаступ (Б. Антоненко-Давидович);

Ольга хоче йому заперечити. Шукав в пам'яті якоїсь гострої відсічі (Ірина Вільде).

3. Відбиття нападу.

Богун, не гаючись, готувався до відсічі (Я. Качура);

Відсіч ворогові на війні – з-поміж інших умов – вимагає від бійців швидкості й натиску (П. Тичина);

Партизанська піхота .. лежала вже в окопах, готуючись до відсічі (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. відсіч — ві́дсіч іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. відсіч — -і, ж. 1》 Рішучий опір кому-небудь. 2》 Різка відповідь, гостре заперечення. Давати відсіч.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відсіч — дава́ти / да́ти ві́дсіч кому, чому. 1. Рішуче протидіяти кому-, чому-небудь. Тоталітарна ідея — народити націю войовничих фанатиків..  Фразеологічний словник української мови
4. відсіч — О́ПІР (протидія кому-, чому-небудь; боротьба з кимось, чимось), СПРО́ТИВ, ОПЕРТЯ́ рідше, ПЕРЕКІ́Р розм.; ВІ́ДСІЧ (рішуча протидія силою).  Словник синонімів української мови
5. відсіч — Ві́дсіч і о́дсіч, -чі, -чі, -ччю о́дсіч і ві́дсіч, -чі, -чі, -ччю; -січі, -чей  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. відсіч — ВІ́ДСІЧ, і, ж. 1. Рішучий опір кому-небудь. Відсіч ворогові на війні — з-поміж інших умов — вимагає від бійців швидкості й натиску (Тич., III, 1957, 176); Богун, не гаючись, готувався до відсічі (Кач., Вибр., 1953, 112).  Словник української мови в 11 томах
7. відсіч — Відсіч, -чі ж. Отраженіе нападенія, отпоръ. Давали таки добру одсіч харцизякам. К. ЧР. 358.  Словник української мови Грінченка