візувальник
ВІЗУВА́ЛЬНИК, а, ч.
Той, хто проводить візування (див. візува́ння²).
Оформляючи візу, крім особистого підпису візувальника, наводять розшифрування підпису та дату (з навч. літ.);
У разі наявності зауважень візувальник повинен викласти їх за своїм підписом (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)