візувальник

візува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. візувальник — -а, ч., спец. Той, хто проводить візування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. візувальник — ВІЗУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто проводить візування (див. візува́ння²). Оформляючи візу, крім особистого підпису візувальника, наводять розшифрування підпису та дату (з навч. літ.); У разі наявності зауважень візувальник повинен викласти їх за своїм підписом (з мови документів).  Словник української мови у 20 томах
3. візувальник — ВІЗУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто проводить візування.  Словник української мови в 11 томах