Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
візувальник —
візува́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
візувальник —
ВІЗУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто проводить візування (див. візува́ння²). Оформляючи візу, крім особистого підпису візувальника, наводять розшифрування підпису та дату (з навч. літ.); У разі наявності зауважень візувальник повинен викласти їх за своїм підписом (з мови документів).
Словник української мови у 20 томах
візувальник —
ВІЗУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто проводить візування.
Словник української мови в 11 томах