галунець
ГАЛУНЕ́ЦЬ, нця́, ч.
Зменш. до галу́н¹.
Видали навіть два шматки сріблистого галунця й звеліли пришити собі їх на погони (П. Козланюк).
Словник української мови (СУМ-20)ГАЛУНЕ́ЦЬ, нця́, ч.
Зменш. до галу́н¹.
Видали навіть два шматки сріблистого галунця й звеліли пришити собі їх на погони (П. Козланюк).
Словник української мови (СУМ-20)