галява
ГАЛЯ́ВА, и, ж.
Те саме, що галя́вина.
На галяву вискакує з гущини сарна (М. Коцюбинський);
Невелику галяву обступали старі сосни, землю встилав пружний килим глиці (О. Бердник);
Мішаний ліс понад Соляним шляхом був багатий на сонячні галяви (І. Білик).
Словник української мови (СУМ-20)