гаубиця
ГА́УБИЦЯ, і, ж.
Артилерійська зброя зі стволом середньої довжини, що стріляє навісним вогнем.
Стволи гаубиць пашіли жаром від безперервної стрілянини (В. Кучер);
– Гаубицю на третій давай!.. – гукає хтось з темряви, розмахуючи ліхтарем (О. Гончар);
Більшість сучасних гаубиць самохідні, старі системи мають механічну тягу (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)