гиндик
ГИНДИ́К, а, ч., діал.
Індик.
Дядькові Єгорові .. міщани з хуторів приносили курей, гиндиків, качок, гусей (з мемуарної літ.);
[Козачук:] Засмажимо кабана пудів на сім. Наріжемо гусей, гиндиків (Ю. Мокрієв);
* У порівн. Бовкун сидів надутий, мов гиндик (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)