главк

ГЛАВК, у, ч., іст.

Орган управління в міністерствах і відомствах колишнього Радянського Союзу, що відав підприємствами якої-небудь галузі промисловості даного міністерства й відомства.

– Приїхав до нас уночі на завод високий чин, мало не з верховного штабу, – розповідав робітник, – ну, як начальник главку, скажімо (О. Гончар);

– Ось донечка першого референта начальника главку м'ясо-молочної промисловості (О. Чорногуз).

Значення в інших словниках

1. главк — главк іменник чоловічого роду орган управління в міністерствах і відомствах колишнього Радянського Союзу, що відав підприємствами якої-небудь галузі промисловості) іст.  Орфографічний словник української мови
2. главк — -у, ч., іст. Орган управління в радянських міністерствах і відомствах, що відав підприємствами якої-небудь галузі промисловості даного міністерства і відомства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. главк — ГЛАВК, у, ч. Орган управління в міністерствах і відомствах, що відає підприємствами якої-небудь галузі промисловості даного міністерства і відомства.  Словник української мови в 11 томах