главк

ГЛАВК, у, ч. Орган управління в міністерствах і відомствах, що відає підприємствами якої-небудь галузі промисловості даного міністерства і відомства.

При переході від розв’язання завдань відбудовного періоду до здійснення широкої програми соціалістичної індустріалізації країни були організовані спеціалізовані наркомати і главки (Рад. Укр., 17.11 1957, 2).

Значення в інших словниках

1. главк — главк іменник чоловічого роду орган управління в міністерствах і відомствах колишнього Радянського Союзу, що відав підприємствами якої-небудь галузі промисловості) іст.  Орфографічний словник української мови
2. главк — -у, ч., іст. Орган управління в радянських міністерствах і відомствах, що відав підприємствами якої-небудь галузі промисловості даного міністерства і відомства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. главк — ГЛАВК, у, ч., іст. Орган управління в міністерствах і відомствах колишнього Радянського Союзу, що відав підприємствами якої-небудь галузі промисловості даного міністерства й відомства.  Словник української мови у 20 томах