кепкун

КЕПКУ́Н, а́, ч.

Той, хто любить кепкувати.

– Ти завсігди, Стьопко, був кепкун, – захихикав старий Патлатий (П. Загребельний);

Коли тема змінюється, уїдливий кепкун одразу ж перетворюється на переконаного конспіролога (із журн.).

Значення в інших словниках

1. кепкун — кепку́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кепкун — див. жартівник  Словник синонімів Вусика
3. кепкун — -а, ч. Той, хто любить кепкувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кепкун — НАСМІ́ШНИК (той, хто любить насміхатися), ПЕРЕСМІ́ШНИК розм., КЕПКУ́Н розм., ЗУБОСКА́Л зневажл., СКАЛОЗУ́Б (СКАЛИЗУ́Б) зневажл. Але досвід кількох років роботи ясно показав, що дружба нітрохи не шкодить критиці, і насмішники замовкли (В.  Словник синонімів української мови
5. кепкун — КЕПКУ́Н, а́, ч. Той, хто любить кепкувати. — Ти завсігди, Стьопко, був кепкун,— захихикав старий Патлатий (Загреб., Спека, 1961, 333).  Словник української мови в 11 томах