кепкун —
КЕПКУ́Н, а́, ч. Той, хто любить кепкувати. – Ти завсігди, Стьопко, був кепкун, – захихикав старий Патлатий (П. Загребельний); Коли тема змінюється, уїдливий кепкун одразу ж перетворюється на переконаного конспіролога (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
кепкун —
НАСМІ́ШНИК (той, хто любить насміхатися), ПЕРЕСМІ́ШНИК розм., КЕПКУ́Н розм., ЗУБОСКА́Л зневажл., СКАЛОЗУ́Б (СКАЛИЗУ́Б) зневажл. Але досвід кількох років роботи ясно показав, що дружба нітрохи не шкодить критиці, і насмішники замовкли (В.
Словник синонімів української мови
кепкун —
КЕПКУ́Н, а́, ч. Той, хто любить кепкувати. — Ти завсігди, Стьопко, був кепкун,— захихикав старий Патлатий (Загреб., Спека, 1961, 333).
Словник української мови в 11 томах