копчення
КОПЧЕ́ННЯ, я, с., збірн.
Те саме, що копчени́на.
У період загострення хронічних хвороб із харчового раціону дітей вилучають продукти з гострим смаком, а також м'ясні, рибні, грибні бульйони, копчення (з навч. літ.).
КО́ПЧЕННЯ, я, с.
Дія за знач. копти́ти.
З Ладоги везли бочки засоленої риби посполитої, цебрики просольного лосося й осетрину для копчення (П. Загребельний);
М'ясо було добре прокопчене, певне, домашнього копчення, з домашньої свині (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
Рибу коптимо димом від тління натуральної сировини (трісок вільхи, дуба або вишні), тому отримуємо екологічно чистий продукт із тонким ароматом копчення (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)