корелятивний
КОРЕЛЯТИ́ВНИЙ, а, е.
Стос. до корелята, пов'язаний з ним.
– Але ж так звана сьома корелятивна алель існує лише в нашій уяві, гіпотетично (О. Тесленко);
Порівняння розмірів крони досліджуваних видів і площі листків свідчить про наявність досить чіткої прямої корелятивної залежності між цими показниками (з наук. літ.);
Дослідженнями встановлено, що між морозостійкістю рослин і їх продуктивністю не існує прямої корелятивної залежності (з наук.-попул. літ.);
Корелятивні пари в прізвищах не завжди чітко диференціюють стать (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)