костоправ

КОСТОПРА́В, а, ч.

У народній медицині – людина, що вміє виправляти вивихи, правильно складати переламані кістки.

[Гаврило:] Либонь і ребер скількохсь переламано .. Прийдеться по знахарку посилать або й по костоправа! (М. Кропивницький);

Лікували тоді по селах не так лікарі, як ворожбити, костоправи й шептухи (М. Стельмах);

На окремому возі їхав старий князівський знахар і костоправ Гук (В. Малик);

Я пішов назад до бочки з квасом, за якою й досі сидів рідний брат шофера-костоправа (Валерій Шевчук);

// ірон. Про хірурга.

[Ліда:] І де цей костоправ, що примушує вас чекати і так мучитись! (О. Корнійчук).

Значення в інших словниках

1. костоправ — костопра́в іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. костоправ — див. ХІРУРГ.  Словник синонімів Караванського
3. костоправ — -а, ч. У народній медицині – людина, що вміє виправляти вивихи або правильно складати переламані кістки. || ірон. Про лікаря-хірурга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. костоправ — КОСТОПРА́В, а, ч. У народній медицині — людина, що вміє виправляти вивихи або правильно складати переламані кістки. [Гаврило:] Либонь і ребер скількохсь переламано.. Прийдеться по знахарку посилать або й по костоправа! (Крон.  Словник української мови в 11 томах
5. костоправ — Костоправ, -ва м. Костоправъ. Подольск. г.  Словник української мови Грінченка