костричний

КОСТРИ́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до костри́ця.

Кострична трісочка;

Костричне зернятко;

* Образно. З того гуркоту [агрегата], з того клацання, з костричної хурделиці народжувалось, витікало, починало світитись невеличке прядив'яне джерело (Є. Гуцало).

Значення в інших словниках

1. костричний — костри́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. костричний — -а, -е. Прикм. до костриця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. костричний — КОСТРИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до костри́ця.  Словник української мови в 11 томах