Словник української мови в 11 томах

костричний

КОСТРИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до костри́ця.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. костричний — костри́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. костричний — -а, -е. Прикм. до костриця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. костричний — КОСТРИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до костри́ця. Кострична трісочка; Костричне зернятко; * Образно. З того гуркоту [агрегата], з того клацання, з костричної хурделиці народжувалось, витікало, починало світитись невеличке прядив'яне джерело (Є. Гуцало).  Словник української мови у 20 томах