костричний

костри́чний

-а, -е.

Прикм. до костриця.

Значення в інших словниках

1. костричний — костри́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. костричний — КОСТРИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до костри́ця. Кострична трісочка; Костричне зернятко; * Образно. З того гуркоту [агрегата], з того клацання, з костричної хурделиці народжувалось, витікало, починало світитись невеличке прядив'яне джерело (Є. Гуцало).  Словник української мови у 20 томах
3. костричний — КОСТРИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до костри́ця.  Словник української мови в 11 томах