крадіж
КРАДІ́Ж, дежу́, ч.
Те саме, що краді́жка.
[Князь:] Розбоям, крадежам не дам ширитись (І. Франко);
З шинку не вилазить [Бовкалиха], як чоловіка .. за крадіж у козу посаджено (Ганна Барвінок);
Коли Мустафі донесли про втечу Павлуся та ще про крадіж найкращого коня, він зараз розіслав гінців (А. Чайковський);
Кругом по селах крадіж, і нікого піймати не можна (В. Барка);
Бачить він, що поліція веде .. вісімнадцятилітнього хлопця за крадіж (А. Калин).
Словник української мови (СУМ-20)