крупці
КРУПЦІ́, пе́ць, мн.
Зменш.-пестл. до крупи́.
Ой ви, миші, мишенята, Сивенькії шкурки, Нащо бабу зграбували, наче тії турки? Ви ж буханчика ізїли, Поточили крупці, І маківки всі погризли Бабусі-голубці! (з народної пісні);
Прилетіли горобці, Говорили про крупці; Не про крупці, Не про крупицю, А про круп'ячко (примовка).
Словник української мови (СУМ-20)