куликнути

КУЛИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що і без прям. дод., діал.

Однокр. до кулика́ти.

[Боб:] Ото бояться, щоб, чого доброго, без них не куликнув (Я. Галан).

Значення в інших словниках

1. куликнути — куликну́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. куликнути — -ну, -неш, док., перех. і без додатка, діал. Однокр. до куликати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. куликнути — КУЛИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка, діал. Однокр. до кулика́ти. [Боб:] Ото бояться, щоб, чого доброго, без них не куликнув (Галан, І, 1960, 399).  Словник української мови в 11 томах