куликнути
КУЛИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка, діал. Однокр. до кулика́ти.
[Боб:] Ото бояться, щоб, чого доброго, без них не куликнув (Галан, І, 1960, 399).
Словник української мови (СУМ-11)КУЛИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка, діал. Однокр. до кулика́ти.
[Боб:] Ото бояться, щоб, чого доброго, без них не куликнув (Галан, І, 1960, 399).
Словник української мови (СУМ-11)