люблений

ЛЮ́БЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до люби́ти.

Лаврів, поетами люблених, Пишних магнолій не видко, Ані струнких кипарисів (Леся Українка);

Настрашені бояре [бояри] покликали на київський престіл Мономаха, як найбільш любленого в народі князя, щоб завів спокій (М. Грушевський);

Думаєш, однак, що праця для ідеї заступить тобі се живе щастя, котрого розуміння мусить ще жити в твоїй груді, бо ти ж любила і була любленою? (О. Кобилянська);

Плацкартний вагон, друга полиця, у руках ще одна, на сьогодні остання, пляшка пива; на добраніч, шалено люблений і ненавиджений тобою, Києве! (С. Процюк).

2. у знач. прикм., рідко. Те саме, що коха́ний 2.

Коли б хто мені корони, І царськії трони .. Міліони міліонів Дав із рук у руки, – Не взяла б я під умову З любленим розлуки (П. Куліш);

В його на руках дівчина його люблена ридала... (Марко Вовчок);

Стривай. Та ти ж – мого єства основа. Я – люблений! О радосте раптова! (Д. Паламарчук, пер. з тв. В. Шекспіра).

Значення в інших словниках

1. люблений — лю́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. люблений — див. коханий  Словник синонімів Вусика
3. люблений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. теп. ч. до любити. 2》 у знач. прикм., рідко, Те саме, що коханий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. люблений — КОХА́НИЙ прикм. (якого кохають), МИ́ЛИЙ, ЛЮ́БИЙ, ЛЮБИ́МИЙ, ЛЮ́БЛЕНИЙ розм. Жайсак певно говорив їй щось хороше, а втім, і найпростіші слова в устах коханої людини завжди бринять чарівною музикою... (З. Тулуб); — Вулкасю милий, уродливий!...  Словник синонімів української мови
5. люблений — Лю́блений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. люблений — ЛЮ́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. ч. до люби́ти. Він був добрий ученик і добрий товариш, загально люблений задля свойого доброго гумору (Фр.  Словник української мови в 11 томах
7. люблений — Лю́блений, -а, -е Тотъ, кого полюбили. Бере собі Химочку любленую. Грин. III. І. 460. Баба сужена, а кума люблена. Ном. № 8082.  Словник української мови Грінченка