лютість

ЛЮ́ТІСТЬ, тості, ж.

Властивість за знач. лю́тий¹ 1–3.

Нехай ще сильний Батиїв звір, але підбився вже він. Нехай лютує, але народна мудрість говорить: лютість – не ознака могутності (А. Хижняк);

Обличчю князя найгірш додавало лютості високе чоло з глибокою морщиною між очима (О. Стороженко);

Староста аж губи закусив із лютості. Коли би так не було більше людей, був би бив Підошву (Л. Мартович);

По пустій долині вихр скиглив і бивсь над нею, свистів у річки берегах крутих, тьмив пітьму ночі лютістю своєю (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. лютість — (почуття гніву) лють, скаженість. ЛЮТО, жорстоко, по-варварському. ЛЮТУВАТИ (бути в стані гніву) лютуватися, злитися, звіріти, шаленіти.  Словник синонімів Полюги
2. лютість — лю́тість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. лютість — див. лють  Словник синонімів Вусика
4. лютість — -тості, ж. Власт. за знач. лютий I 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. лютість — ЛЮТЬ (почуття сильного обурення, роздратування, гніву), ЛЮ́ТІСТЬ, РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ, РОЗЛЮТО́ВАНІСТЬ, ЛЮ́ТОЩІ, СКАЖЕ́НІСТЬ, ПА́СІЯ діал., Я́РІСТЬ рідше.  Словник синонімів української мови
6. лютість — Лю́тість, -тости, -тості, -тістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. лютість — ЛЮ́ТІСТЬ, тості, ж. Власт. за знач. лю́тий¹ 1 — 3. Нехай ще сильний Батиїв звір, але підбився вже він. Нехай лютує, але народна мудрість говорить: лютість — не ознака могутності (Хижняк...  Словник української мови в 11 томах
8. лютість — Лютість, -тости ж. Ярость, свирѣпость. Стор. МПр. 61. Котл. Ен. V. 68.  Словник української мови Грінченка