макітра
МАКІ́ТРА, и, ж.
1. Вид глиняного посуду великого розміру напівсферичної форми з широким отвором.
Вареники ті самі, та інша макітра (прислів'я);
Другі товкли макогонами в макітрах жовте пшоно з салом на кашу (Д. Мордовець);
Біля печі, долі, сиділа Маринка й чистила картоплю, кидаючи її в велику макітру (В. Винниченко);
Ця макітра мені дісталася від моєї баби, а тій бабі від її баби, а вона дістала від своєї баби... (Ю. Винничук);
* У порівн. В великій, як макітра, хустці на голові Мотря була схожа на довгу швайку з здоровою булавою (І. Нечуй-Левицький).
2. перен., зневажл., жарт. Про голову людини.
Вхвативсь [Низ] за бороду кудлату І злому Трої супостату Макітру одділив од плеч (І. Котляревський);
Хоч би й порозбивав макітри сі чернечі, Нічого путнього від них би не добився (П. Куліш);
– Я знову не встигла поснідати. І випити кави. Тепер макітра болітиме цілий день (І. Карпа);
Сонце смажило наші макітри, ледь минаючи зеніт (Любко Дереш).
3. діал. Улоговина.
Тільки вночі Остап з Соломією зважились податися на берег. Вилазячи з макітри на гору, вони побачили червоне крайнебо, наче сходив місяць (М. Коцюбинський).
Стри́жений (остри́жений) під макі́тру (макі́трою) див. стри́жений.
◇ Втовкти́ (втовкма́чити, втелю́щити, вки́нути) / втовкма́чувати в го́лову (в довбе́шку, в макі́тру) див. втовкти́1;
Казано́к (баня́к, макі́тра) ва́рить / рідше казано́к (баня́к) звари́в (макі́тра звари́ла) див. казано́к;
(1) Макі́тра ро́зуму в кого, жарт. – хтось розумний, розсудливий, кмітливий і т. ін.
– Ловко зметикував [бригадир].., в нього макітра розуму! (Ю. Яновський);
До́бра макі́тра ро́зуму.
– Давайте поради! В вас же розуму добра макітра (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)