Словник української мови у 20 томах

марнотрат

МАРНОТРА́Т, а, ч.

Те саме, що марнотра́тник.

– Марнотратові нічого не дам, і говорити більше про це не хочу. З тим повернувся та й пішов з хати до роботи, а сини слідком за ним (Б. Грінченко);

Ані копійки без пуття! Не марнотрат я, не пияка (О. Олесь);

– Каменем мостять береги, бо стали багатими. – Не так багатими, як марнотратами (М. Чабанівський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. марнотрат — марнотра́т іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. марнотрат — Марнотратець, марнотратник, перевідник, ок. розтринькувач.  Словник синонімів Караванського
  3. марнотрат — див. марнотратник  Словник синонімів Вусика
  4. марнотрат — -а, ч. Те саме, що марнотратник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. марнотрат — МАРНОТРА́ТНИК (той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо), МАРНОТРА́Т, МАРНОТРА́ТЕЦЬ, РОЗТРИ́НЬКУВАЧ розм. — Молодим парубком ти був п'яниця, забіяка і марнотратник (І. Франко); Ані копійки без пуття! Не марнотрат я, не пияка (О.  Словник синонімів української мови
  6. марнотрат — МАРНОТРА́Т, а, ч. Те саме, що марнотра́тник. Ані копійки без пуття! Не марнотрат я, не пияка (Олесь, Вибр., 1958, 295); — Каменем мостять береги, бо стали багатими. — Не так багатими, як марнотратами (Чаб., Тече вода.., 1981, 110).  Словник української мови в 11 томах
  7. марнотрат — Марнотрат, -та м. Расточитель. Черн.  Словник української мови Грінченка