марнотрат
МАРНОТРА́Т, а, ч.
Те саме, що марнотра́тник.
– Марнотратові нічого не дам, і говорити більше про це не хочу. З тим повернувся та й пішов з хати до роботи, а сини слідком за ним (Б. Грінченко);
Ані копійки без пуття! Не марнотрат я, не пияка (О. Олесь);
– Каменем мостять береги, бо стали багатими. – Не так багатими, як марнотратами (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)