метушливість

МЕТУШЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. метушли́вий.

Саксаганський домігся високої культури постановок, загального піднесення тону, повного темпу без жодної метушливості (з наук. літ.);

Дзвінко, жагуче-пристрасно видзвонювали, втративши свою зимову метушливість, синички (В. Козаченко);

Місто одразу загубило свою спокійну метушливість (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. метушливість — метушли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. метушливість — -вості, ж. Властивість за знач. метушливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. метушливість — МЕТУШЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. метушли́вий. Саксаганський домігся високої культури постановок, загального піднесення тону, повного темпу без жодної метушливості (Життя Саксаганського, 1957, 228); Дзвінко, жагуче-пристрасно видзвонювали...  Словник української мови в 11 томах