мигунець
МИГУНЕ́ЦЬ, нця́, ч., розм.
Те саме, що кагане́ць 1.
Шкарубкими пальцями вийняв [тато] з кишені вдвоє складену листівку, приступився ближче до мигунця (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)МИГУНЕ́ЦЬ, нця́, ч., розм.
Те саме, що кагане́ць 1.
Шкарубкими пальцями вийняв [тато] з кишені вдвоє складену листівку, приступився ближче до мигунця (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)