монастирський
МОНАСТИ́РСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до монасти́р; належний йому.
Перед товстим монастирським муром крутий берег увесь поріс бур'яном (О. Довженко);
Монастирська земля;
// Власт. монастиреві.
Нове життє [життя] розвернулося тепер перед ним, з подобою монастирської строгості (І. Франко);
Монастирське життя.
Словник української мови (СУМ-20)