монастирський
монасти́рський
-а, -е.
Прикм. до монастир; належний йому. Монастирська земля.
|| Власт. монастиреві. Монастирське життя.
Монастирський наказ — центральна державна установа в Росії в 1650-1725 рр., яка відала адміністративно-фінансовими та судовими питаннями церковного управління.
Монастирські селяни — категорія феодально-залежних селян в Росії з 11 ст. до середини 18 ст.; належали монастирям.
Великий тлумачний словник сучасної української мови