місцезнаходження

МІСЦЕЗНАХО́ДЖЕННЯ, я, с.

Пункт, місце, де хто-, що-небудь знаходиться.

Він один знає місцезнаходження дорогоцінної копалини (І. Багмут);

Дельфіни завдяки дуже досконалим локаційним органам можуть визначити не тільки місцезнаходження риб, а й їх породу (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. місцезнаходження — місцезнахо́дження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. місцезнаходження — [м’ісцеизнаходжеин':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. місцезнаходження — -я, с. Пункт, місце, де хто-, що-небудь знаходиться.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. місцезнаходження — хохл. (местонахожденія) місце побуту місце побуту  Словник чужослів Павло Штепа
5. місцезнаходження — МІСЦЕЗНАХО́ДЖЕННЯ, я, с. Пункт, місце, де хто-, що-небудь знаходиться. Він один знає місцезнаходження дорогоцінної копалини (Багмут, Опов., 1959, 43); Дельфіни завдяки дуже досконалим локаційним органам можуть визначити не тільки місцезнаходження риб, а й їх породу (Хлібороб Укр., 1, 1964, 47).  Словник української мови в 11 томах