навздогінці
НАВЗДОГІ́НЦІ, НАЗДОГІ́НЦІ, присл., розм.
Те саме, що навздогі́н.
Собаки знов загавкали, побігли навздогінці за кіньми (І. Нечуй-Левицький);
Шибки бряжчали на весь куток, наче тачка.., яку він котив селом до заготовача, дражнячи псів, а Галька гукала навздогінці: “Корявий!..” (М. Коцюбинський);
* Образно. Гроза відійшла за місто. Вслід за чорною дощовою завісою промчались навздогінці .. шматки розідраних хмар (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)